- дратівник
- —————————————————————————————дратівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дратівник — а/, ч., фізіол. Те, під дією чого в організмі виникає яка небудь реакція, роздратування; подразник … Український тлумачний словник
дратівник — ника, ч. Пр. Людина, яка викликає почуття гніву, роздражненні, іритації … Словник лемківскої говірки
дратівний — а/, е/. Який діє на органи чуття, подразнює їх. || у знач. ім. дратівне/, но/го, с. Ліки, що викликають подразнення, діють як дратівник … Український тлумачний словник
дратівливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови